* Актуальное

* Профиль

 
 
Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Автор Тема: Генетика мастей коней  (Прочитано 637 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Генетика мастей коней
« : Июль 01, 2019, 21:53:11 »
Генетика мастей коней є складною і багатогранною сферою вчень на сьогодні. Багато хто навіть не замислюється, скільки наукових статей, науковмісних книг, проведених дослідів та експериментів, наукових конференцій і обговорень вже було і зараз присвячується саме цій темі. Проблема вивчення та класифікації мастей полягає не просто в візуальній оцінці особливостей пігментації коней, а й в збереженні балансу зв'язку назви масті між наявними фенотипом і генотипом коней, які далеко не завжди співпадають з будь-якими сталими уявленнями та загальними описами мастей коней.

-Для чого вивчають масті коней?
1. Для правильної роботи загальноприйнятої та науково-обгрунтованої системи ідентифікації та реєстрації коней. Те, що є зараз в Україні (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0362-05/page), на жаль, вже давно (понад 20 років) як не відповідає сучасним уявленням про генетику мастей коней. Як і література, на яку цей наказ посилається.
2. Для попередження вад здоров'я, численних порушень в роботі кожної фізіологічної системи, аж до попередження летальних випадків. На сьогодні існують класифікації, що відмежовують поняття масті та захворювань, пов'язаних з пігментацією коней як окремі категорії вчень присвячених цілому виду непарнокопитних тварин. Наведу декілька прикладів для розуміння: серед коней не існує альбінізму (як явища, що супроводжується численними захворюваннями і є генетично визначеною особливістю живих організмів), проте існують масті, що характеризуються як такі, що впливають на депігментацію (часткову, повну, очну), є генетично визначеними, проте не впливають на стан здоров'я (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/30968968). Другий приклад - існування генетично обумовлених особливостей пігментації коней, що в гомозиготному стані спричинюють летальний результат у 100% випадків (ряба масть фрейм оверо або летальний синдром оверо https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9585428). Третій приклад - серйозна зміна в системі класифікації мастей коней, приклад виключення сірої зі списку мастей як явище генетично обумовленого захворювання пігментних клітин (меланоцитів) коней (у зв'язку з наявними дослідженнями спеціалістів саме в цій сфері https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23408897).
3. Для науково-обгрунтованого прогнозування потенціальних мастей потомства, що може мати різні основи сфер застосування як в кіннозаводстві, так і в інших сферах де масть є визначальним фактором для будь-яких маніпуляцій з кіньми (сфера послуг, маркетинг, шоу, особисті вподобання та інші).
4. Для науки як такої. Згадайте праці присвячені вивченню науково-цінних здичавілих коней Пржевальського, перше секвенування ДНК коней, вивчення процесу клонування коней, це було, є, і буде цікавою темою для обговорень, як і генетика мастей коней.

-Для чого існує ця тема?
1. Для обговорення новин в сфері генетики мастей коней, зокрема посилань на наукові джерела.
2. Для обговорення і узагальнення української термінології в системі ідентифікації і реєстрації коней.

-Для чого цю тему не можна використовувати?
1. Для консультацій з приводу масті конкретного коня, для цього існують інші теми та приватні повідомлення, про всяк випадок нагадую про наявні правила форуму, що не підтримують флуд і обговорення не по темі.
2. Для оголошень (зокрема рекламного характеру), що не стосуються наукової частини, взяті невідомо звідки без посилань на наукову літературу.
Молодший науковий співробітник
Master of science in biology
Сфера роботи - генетика мастей коней

https://www.facebook.com/dolka23
 
Пользователи, которые поблагодарили этот пост: ElenWhite

Re: Генетика мастей коней
« Ответ #1 : Июль 04, 2019, 22:39:45 »
Говорячи про тип пігментації будь-якого живого організму, починати необхідно з дикого типу. Диким типом вважають типовий або нормальний прояв функціонування усіх систем організму, що у випадку мастей коней проявляється у вигляді саврасої масті та її похідних*.  Саме сприймання генетики мастей коней з наукової точки зору перевертають будь-які сталі уявлення про них, адже відкривши будь-який підручник чи книгу минулих років (умовно кажучи до сьогодні), присвячену мастям коней ви побачите поділ на масті, а саме якусь окрему класифікацію мастей коней, що загалом мало стосуються дикого типу, що віддалені від основних понять генетики, а навіть якщо містять в основі подібну термінологію, то надто застарілі і виходять за межі наукового змісту. До чого я веду - не такі масті, як руда, ворона, гніда мали би братися за основу в термінології генетики мастей коней, а каура, мишаста та гнідо-савраса. Базові масті (руду, ворону, гніду) виокремили для зручності, адже на сьогодні більшість відомих одомашнених порід коней суттєво відрізняються від дикого типу, але це не означає, що вони не мають в генотипі такої послідовності, що в нормі відповідає за дикий тип (усі коні мають спільний для них ген, ген Dun, проте у випадку більшості сучасних порід коней алелі цього гену знаходяться в рецесивній формі, що проявляється у вигляді фенотипу оманливо саврасої чи відсутності візуального прояву саврасої масті). Відсутність прояву саврасої масті (у похідних рудої, вороної, гнідої базових мастей) виникла як наслідок регуляторних мутацій, що порушують експресію фактора транскрипції TBX3 (T-box transcription factor TBX3 - локус гену Dun, або ген TXB3), які і призводять до більш рівномірного та концентрованого розподілу меланоцитів і гранул пігменту в окремих волосках впорівняно з диким типом.

*Генотип кожного коня без винятку містить комбінацію з наступних алелей одного й того самого гену: домінантних алелей саврасої, рецесивних алелей оманливо саврасої та рецесивних алелей, що не дають результат у вигляді саврасої масті.

-Чому про це говорять лише сьогодні, а не 20 років назад? Тому що можливість тестувати коней на тип алелю саврасої масті з'явилась не так давно. Теоретично відомі положення були відомі і тоді, але без доказів у вигляді розшифрування генотипу, що стали закріплені і підпорядковані у фенотиповому прояві не можна було нічого стверджувати напевно. До того ж, існує ціла низка дезінформативних, проте сталих концепцій, що гальмують просування сучасних ідей з науково підтвердженим підгрунтям. Для прикладу - існування британської системи класифікації мастей коней, що виникла завдяки абстрактно описаним поняттям (біколор, триколор, пайболд), що не містять генетичного підтексту і є занадто узагальненими (нічого не пояснюють).

-То який генотип є основою для класифікації мастей коней? Окрім різних алелей гену саврасої масті кожен кінь має так звану базову масть, що складається з домінантних та/або рецесивних алелей ще двох генів, що проявляються у вигляді рудої, гнідої, вороної базової масті. Так як будь-які мутації в генотипі коней відрізняються від дикого типу, то диким типом вважають генотип гнідо-саврасої масті (ЕЕААDD)**, який, до речі, можна спостерігати протестувавши генотип коней Пржевальського та одного з найближчих видів копитних - зебр. Усі інші комбінації генів та фенотипового прояву виникли як наслідок мутацій, тобто змін або порушень функціонування меланоцитів, що можуть бути як генетично визначені, так і підпорядковані багатофакторному зовнішньому впливу. Отже, будь-якого коня можна протестувати на тип комбінації алалей трьох генів, що і є основою для класифікації мастей.

**EEAADD - домінантні алелі наступних генів: Extension, Agouti, Dun. Кожен домінантний алель відповідає за певну сукупність фенотипових ознак, наприклад, Extension - синтез "чорного" типу пігменту - еумеланіну, Agouti - точковий розподіл еумеланіну по тілу, Dun - частковий розподіл пігменту по тілу (освітлення тулуба відносно кінцівок і голови) та концентрація пігменту на "диких відмітинах" - стабільним прикладом яких є ремінь вздовж лінії хребта та майже завжди зеброїдні смужки на ногах.

Наукова стаття на тему саврасої масті коней
 

« Последнее редактирование: Август 20, 2019, 11:24:42 от Dol'ka Equiperdum »
Молодший науковий співробітник
Master of science in biology
Сфера роботи - генетика мастей коней

https://www.facebook.com/dolka23
 
Пользователи, которые поблагодарили этот пост: OSA, ElenWhite, Марина Кубанская

Re: Генетика мастей коней
« Ответ #2 : Июль 07, 2019, 12:43:29 »
Продовжуючи тему генетики мастей коней, а саме її основи, згадаємо два основні типи пігментів ссавців, два типи меланінів: еумеланін та феомеланін. Еумеланін, умовно позначений як "чорний" тип пігменту, відповідає за похідні вороної та гнідої базових мастей; феомеланін також стосується гнідої масті, але називається "рудим" типом пігментів, що очевидно, стосується, перш за все, похідних рудої базової масті. Два типи пігментів відрізняються між собою за будовою, властивостями, генетичним підпорядкуванням для їх прояву, і при цьому кожен з обох типів пігментів у кожного окремо взятого організму може відрізнятися за кількістю і місцем розташування в клітині. Незважаючи на назву, обидва пігменти зовсім не обов'язково відповідають виключно за чорний або виключно рудий колір шерсті чи волосся. Навіть за типового прояву, одні й ті самі генетично вороні коні, що містять лише еумеланін в меланоцитах, можуть мати наступні характеристики кольору шерсті чи волосся: чорний, сірий, темно-сірий, коричневий, брудно-коричневий, брудно-жовтий і навіть жовтий відтінки кольору, і генетично руді коні (за наявності лише феомеланіну в шерсті чи волоссі), також мають цілий спектр візуального прояву: рудий, помаранчевий, темно-рудий, жовтий, коричневий, темно-коричневий та дуже близький до чорного темно-коричневий колір.

Наступне, що випливає з такої кількості можливих кольорових гам для однієї й тієї ж самої масті, це її відтінок. Як відомо, відтінок масті не містить генетичного підгрунтя (коней усіх відтінків однієї масті неможливо відрізнити за генотипом), проте кожний відтінок може суттєво ускладнювати процес ідентифікації масті у випадку візуального оцінювання масті (що ще раз повертає нас до важливості накопичення і застосування знань, що допоможуть навіть у складних випадках відрізнити прояв відтінків однієї масті від відтінку зовсім іншої, генетично відмінної масті). Відтінок однієї і тієї ж самої масті може постійно змінюватись на інший протягом всього життя, починаючи з першої линьки лошати, закінчуючи глибокою старістю коня. Є спільні і відмінні риси в прояві деяких відтінків, як, наприклад, факт того, що всі найтемніші коні темно-рудого або бурого, або темно-ігреневого відтінку рудої масті народжуються типовими рудими на вигляд і лише з першою линькою мають можливість змінювати відтінок своєї масті. Ще одним прикладом різниці між неоднаковими відтінками різних мастей є каракова, темно-гніда та ворона в засмагу, коли важко відрізнити найсвітлішу градацію кольору вороної масті від найтемнішої (темно-гнідої) чи особливої (каракової) градації кольору гнідої масті, проте, знову ж таки, є певні особливості за якими їх все ж можна відрізнити, а коли випадок надто складний для візуального розмежування - завжди можна перевірити базову масть за допомогою ДНК-тестування.

-Для вороної масті характерні наступні відтінки: типова ворона, невигоряюча ворона, вигоряюча ворона, ворона в засмагу.
-Для рудої масті характерні наступні відтінки: типова руда, світло-руда, руда з освітленим захисним волоссям, ігренева, вогняно-руда, темно-руда, темно-ігренева, бура, нариндж, руда з зональним потемнінням, і їх комбінації.
-Для гнідої масті характерні наступні відтінки: типова гніда, вогняно-гніда, світло-гніда, темно-гніда, каракова.

-Існує очевидна проблема в описі масті коня за наявності безлічі відтінків в документах, що мають допомагати, а не ускладнювати процес ідентифікації і реєстрації коней. Чому темний відтінок гнідої можна записувати в паспорт у вигляді темно-гнідої чи навіть каракової масті, а світлий відтінок вороної (вигоряючу ворону чи ворону в засмагу) ні? Які відтінки слід враховувати і вписувати як постійну характеристику, які ні? На це і ще багато питань у вчених поки що немає відповіді, окрім як відмовитись від назв відтінків, записувати в документи лише назву масті і обов'язково підтверджувати її ДНК-тестом. Справа в тому, що більшість особливостей відтінків мастей дійсно нестабільні, багато в чому залежать від впливу навколишнього середовища, харчування, гормонального балансу, впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, і єдиною сталою характеристикою в такому випадку залишається генотип коня. А у випадку генотипу, нагадую, наступні базові масті є незмінними: гніда, руда і ворона, усі інші назви належать до відтінків та похідних цих трьох мастей (окрім саврасої, що є диким типом) і є актуальними для обговорень, проте без змін особливостей генотипу не є придатними для науково-обгрунтованої і офіційно задокументованої назви масті коня.

Генетичні особливості базової масті коня
За кожну з трьох базових мастей коней відповідають гени Extension (з локусом MC1R) та Agouti (з локусом ASIP). Обидва гени працюють в парі, що означає важливість виділення саме трьох категорій базових мастей коней. Гніда масть є не тільки найпоширенішою серед коней, а й дуже тісно пов'язана з її диким типом та нормальним або типовим проявом функціонування меланоцитів. Ворона та руда масті з'явилися внаслідок мутацій в генах Extension та Agouti. Ген Extension відповідає за синтез обох типів пігментів (феомеланіну та еумеланіну) з різницею в тому, що рецесивні алелі цього гену впливають на можливість синтезу лише одного типу пігментів - феомеланіну. Ген Agouti вважають перемикачем типу пігмента, що контролює місце знаходження чорного типу пігменту на тілі. За деякими помилковими концепціями його донедавна вважали модифікатором особливостей пігментації коней, проте останнє твердження не знайшло своїх доказів та місця у світі науки.
Домінантні алелі гену Agouti визначають розташування еумаланіну на окремих ділянках тіла коня (наявність так званих "чорних міток" на тілі коня) і роблять це лише за наявності домінантних алелей гену Extension (що доволі очевидно, оскільки за рецесивного прояву гену Extension еумеланін не синтезується і тому його нема куди розподіляти), що дає результат у вигляді гнідої масті. Рецесивні алелі гену Agouti дозволяють еумеланіну покривати все тіло за наявності домінантних алелей гену Extension, що проявляється у вигляді вороної масті коней. Руда масть не залежить від прояву гену Agouti, проте в своєму генотипі містить будь-яку з комбінацей алелей вказаного гену (що обов'язково буде передаватись потомству, а отже, і впливати на кількість імовірних мастей у лошат).

-Ще раз коротко, але детально:
Домінантні алелі гену Extension (E): чорний та рудий тип пігментів (еумеланін та феомеланін);
Рецесивні алелі гену Extension (e): рудий тип пігментів (феомеланін);
Домінантні алелі гену Agouti: (A) відмежування та направлення чорного типу пігменту до темних міток на тілі коня;
Рецесивні алелі гену Agouti (a): дозвіл лише чорному типу пігменту вкривати та облягати все тіло коня.

-Особливості генетичного коду:
Гніда базова масть: EEAA, EEAa, EeAA. EeAa;
Ворона базова масть: EEaa, Eeaa;
Руда базова масть: eeAA, eeAa, eeaa.

Посилання на наукові джерела:
Генотип та фенотип коней за впливу Agouti (ASIP) та Extension (MC1R)
Варіанти мастей коней на початку процесу їх одомашнення
Втрата попиту на плямистий фенотип коней в епоху Серендньовіччя
Руда масть коней виникла завдяки мутації гену MC1R
Аналіз гнідої масті коней з точки зору генотипу ASIP/MC1R
Посилання на ілюстрації:
Базова масть коня породи морган
Масті коней породи квотерхорс
Масті англійської чистокровної породи коней (чистокровний верховий)
« Последнее редактирование: Август 20, 2019, 11:34:15 от Dol'ka Equiperdum »
Молодший науковий співробітник
Master of science in biology
Сфера роботи - генетика мастей коней

https://www.facebook.com/dolka23
 

Re: Генетика мастей коней
« Ответ #3 : Июль 22, 2019, 15:50:38 »
Альбінізм коней є актуальною темою для обговорень, як для наукової спільноти, так і для пересічних конелюбителів. Саме тому хотілось би раз і назавжди внести ясність в цю тему, беручи до уваги науковий зміст і логічне мислення. Для цього я виокремила найважливіші пункти, що потрібно пам'ятати про альбінізм:
-Серед коней не зустрічається альбінізму.
-Альбінізм не є мастю чи типом пігментації живих організмів.
-Альбінізм як явище обов'язково супроводжується захворюваннями.
-Альбіноси зовсім необов'язково візуально білі.

Альбінізм зустрічається у багатьох видів тварин і рослин, є складним явищем, що, перш за все, обов'язково несе за собою цілу низку захворювань, і при цьому не обов'язково візуально помітно, проте зазвичай має генетичне підгрунтя. Так, альбінізм стосується явищ депігментації (відсутність пігменту), гіпопігментації чи амеланізму (неповна відсутність пігменту, суттєве зменшення кількості пігментів, "ослаблення" пігменту), в цілому порушень синтезу пігментів, що проявляється у його різних формах - тотальний альбінізм, частковий альбінізм, очний альбінізм, температурний альбінізм тощо, проте навіть на перший погляд повні альбіноси можуть містити залишки пігменту і всі альбіноси завжди матимуть хоч якесь захворювання. З визначення терміну "альбінізм" з української версії в Вікіпедії, нагадаю, це "уроджена відсутність пігменту шкіри, волосяного покриву, пір'я, райдужки ока у тварин", - не ясно, скільки і де має бути відсутнім пігмент в тілі організму, щоб назвати його альбіносом, чи помітно нестачу пігменту ззовні (адже пігменти є не тільки на поверхневих тканинах, а перш за все, пігменти є в нервовій системі тварин де і синтезуються вперше), проте більшість людей і досі роблять хибні висновки з цього твердження, що породили міф "усі альбіноси обов'язково білі", який легко спростувати, пошукавши різні приклади альбінізму, що були поставлені як діагноз в результаті клінічних та генетичних обстежень. Так історично склалося, альбіносами досить довго називали все те, що не має пігменту, проте сьогодні ми вже знаємо набагато більше, більше за таке просте і узагальнене визначення, і за спроби дізнатись більше, за знання як такі, вже не спалюють на вогнищі. Сьогодні ми вже знаємо, що альбінос може мати пігментовані шкіру, волосся, шерсть, а блакитноокий блондин зовсім не обов'язково має бути альбіносом. Отже, депігментований чи ні, організм може бути альбіносом тільки за наявності захворювань, що несе за собою альбінізм.

Повертаючись до коней, досі не було зареєстровано жодного підтвердженого випадку альбінізму, незважаючи на досить багато фенотипово депігментованих (біла масть) та амеланістичних (ізабеллова, оманливо ізабеллова, перлинна масті) представників, і справа навіть не в червоних очах (ми ще згадаємо про них), а саме в захворюваннях, які несе за собою альбінізм. На думку багатьох вчених, представники білої та ізабеллової мастей абсолютно здорові, і їм є з чим порівнювати. Наприклад, у собак, візуально схожих на прояв ізабеллової масті коней, такий тип пігментації супроводжується численною кількістю хвороб і вад (слабкий тип будови, конформації тіла, недостатня кількість зубів, рак шкіри, численні захворювання шкіри та шерсті, агресія, нервозність та ін.) і саме тому їх зовнішність дослідники не вважають окрасом чи просто особливостями зовнішності, а вважають більш доречним їх вказувати альбіносами.

Генотип альбіністичних організмів, як правило, пов'язаний з геном SLC45A2 (цей ген зустрічається і у людей, і у собак, і у коней). Проте у коней не було зареєстровано мутацій гену SLC45A2, що призводили б до альбінізму з усіма його пороками. Для коней, на щастя, це лише тип пігментації. Ще один тип альбінізму, очний (Oculocutaneous albinism), проявляється лише в рецесивній формі, і не зустрічається у коней. Випадків температурного альбінізму також ще не було зареєстровано у коней.

Ще один поширений міф - "у альбіносів обов'язково червоні очі". Будова ока коня (як і більшості "великих" ссавців) не дозволяє отримати райдужку червоного кольору, таке стає можливим у менших за розміром ссавців, наприклад, зайце- та мишоподбіних гризунів. Депігментовані очі меншого розміру будуть виглядати червоними через просвічування крові в судинах. Зі збільшенням ока зростає товщина судин, які, знаходячись в райдужці, і змінюють колір ока на блакитний. Схожий колір можна помітити подивившись на бліду шкіру людей з внутрішньої сторони зап'ястя, де так само будуть просвічуватися судини. Не знаю чи знайдеться людина, яка не зустрічала б за все своє життя когось з блакитними очима. Проте чи назвали б ви когось альбіносом лише через відсутність пігменту в оці? Якщо ні, то нащо так робити так з усіма, хто хоч трохи вирізняється - називати його альбіносом, наче це ввійшло в якусь моду чи звичку? Будьте свідомими, опирайтесь на знання, адже я сподіваюсь після прочитаного багато хто збагне, як визначення альбінізму завдяки уяві багатьох людей спотворює дійсність, що суттєво ускладнює подальшу роботу і навіть саме сприйняття реальності.

-Серед коней є такі, що візуально не містять пігменту взагалі? Так.
-Серед коней є такі, в яких дуже мало пігменту? Так.
-Серед коней зустрічаються альбіноси? Ні.
-В цього коня блакитні очі і рожева шкіра, тепер він альбінос? Ні.

Корисні посилання:
Альбінізм серед собак і чи є він у коней
Коней альбіносів не існує
Ген альбінізму SLC45A2
Альбінізм у віслюків
Альбінізм з точки зору науки
Просто про альбінізм
Особливості пігментації очей мурчаків (морських свинок)
Молодший науковий співробітник
Master of science in biology
Сфера роботи - генетика мастей коней

https://www.facebook.com/dolka23
 

Re: Генетика мастей коней
« Ответ #4 : Август 20, 2019, 11:12:34 »
Сіра - масть чи хвороба?
Загальновідомо, сіра масть коней виникла завдяки домінантній мутації гену Grey (локус STX17) і насправді є проявом захворювання меланоцитів, оскільки в її основі закладений механізм, що характеризується накопиченням численних порушень процесу синтезу пігментів. Такі пошкодження проходять в два основні етапи: помітна повна гіпперпігментація та поступове так зване виснаження пігменту, що візуально проявляється в окремих стадіях посивіння коней (червоно-сіра, темно-сіра, сіра в яблуках, світло-сіра, сіра в гречку - умовно кажучи відтінки сірої масті, фази або етапи раннього посивіння, але не назви самої масті). Науково доведено, що саме домінантні алелі Grey, порушуючи нормальну роботу пігментних клітин, стимулюють утворення меланом (вчені вважають, що абсолютно всі сірі коні мають меланоми, тільки не всі доживають до того віку, коли їх легко можна виявити), завдяки чому, сіра вже була виключена зі списку мастей коней в деяких сучасних концепціях їх класифікації, і вже точно сіра не є основною мастю, як багато хто звик вважати. Нагадаю, базовими мастями є лише три - гніда, ворона та руда, диким типом коней - савраса, а сіра масть за різними концепціями належить до однієї з наступних категорій: не є мастю, а є проявом захворювання (так само як альбінізм); категорія мастей коней, що виникли завдяки візуальній домішці білого волосся - крейдові масті; категорія особливостей та явищ пігментації коней, що супроводжують основні масті коней. На мою думку, найдоречнішим буде притримуватись концепції сірої як масті, оскільки для україномовної спільноти така термінологія найбільш прийнятна та зрозуміла. Посивіння може початися в різному віці і пройти різну кількість стадій, проте характерним є те, що сиве волосся зазвичай спочатку з’являється на голові, а навколо очей часто можна помітити білі чи світло-сірі кола. Нерідко першою ознакою сірої масті є поява сивих волосків на кінчику хвоста. Після того, як з'являється сивина на голові та хвості, починається посивіння на крупі. Посивіння відбувається в кілька фаз, і тривалість кожної з них індивідуальна як для конкретного коня, так і для конкретних порід. Швидше сивіють ті представники, в яких сіра масть зустрічається частіше, оскільки серед таких більше гомозиготно сірих представників, які зазвичай сивіють швидше за своїх гетерозиготних родичів - американський мініатюрний кінь, андалузький кінь, камаргу, арабський кінь, орловська рисита тощо. У винятку будуть ті породи, які мають захисні механізми протидії ранньому посивінню - породи серед яких часто зустрічається чала та савраса масті, або породи що мають невідомі чи непідтверджені захисні механізми - коннемара поні.

Незважаючи на прийняття того факту, що сіра не є основною мастю, багато людей продовжують повторювати нічим непідтверджені міфи та безглузді вигадки. Проте є декілька фактів, які допоможуть досліднику мастей коней розставити все по поличкам. А саме:
1. Посивіти може кінь будь-якої базової масті - гнідої, вороної, рудої, посивіти можуть коні будь-якої з похідних цих базових мастей - солової, буланої, ізабеллової, шампанської, ірисової тощо, навіть коні дикого типу, хоч і мають деякі захисні механізми, які значно сповільнюють процес посивіння, і ті теж сивіють за наявності гену сірої масті - саврасі, мишасті, каурі.
2. Сіра масть в гречку - є особливим проявом сірої масті, але не чубарої чи чалої. "Гречка" - точкові пігментовані області, що утворюються у тих коней, які відновили здатність продукувати пігмент на тілі, колір таких областей не є показником базової масті (оскільки ми вже знаємо що один і той самий тип пігменту може відповідати за цілу гаму кольорів, без додаткових відомостей висновок про базову масть на основі кольору гречки буде тим самим, що ткнути пальцем в небо), а скупчення таких клітин можуть утворювати так звані "кроваві" відмітини - відмітини, які плутають з проявом інших мастей та явищ, проте це лише особливість сірої масті.
3. Темно-сіра масть не є мишастою, це не синоніми, а окремі категорії мастей коней. Темно-сіра - стадія сірої масті коней, коли ознаки посивіння тільки починають проявлятись, мишаста - варіант дикого типу коней, савраса масть на вороній базовій масті, на відміну від сірої, має темні голову та хвіст. Серед молодих сірих коней нерідко трапляється так, що область хребта сивіє повільніше за все тіло, і це явище також плутають з дикою відмітиною саврасих коней - ременем, проте з часом оманливий ремінь сірих коней зникає, а ремінь саврасих залишається на місці. Але варто пам'ятати, що це визначення не виключає можливість сірої масті у мишастих коней.
4. По кольору вже полинявших лошат не можна зробити беззаперечний висновок про базову масть коней. Червоно-сіра, рожево-сіра, темно-сіра, горностаєва - відтінки ранньої стадії посивіння коней, але не показники базової масті. Трапляються випадки, коли кінь сірої масті маючи руду базову масть, на ранній стадії посивіння має чорне захисне волосся та чорні ноги поруч з посивілим тілом, або ж навпаки, сірий кінь з вороною базовою мастю має червоно-сірий відтінок та "гречку" коричневого кольору, що є підтвердженням недоцільності висновків про масть на основі деяких стадій посивіння коней.
5. Деякі коні сивіють з віком, але така сивина з'являється у віці старше 10-20 років і не схожа на звичайний прояв сірої масті. Таке явище називають віковою сивиною, вона з'являється не скільки від "старості", скільки і від пережитого стресу чи довготривалого больового синдрому. Помічено, що найчастіше сивіють наступні області: голова, лоб, навколо очей, храп, ноги, навколо суглобів, сідлова зона. Коні з віковою сивиною мають негативний тест на алелі гену раннього посивіння, і тому не дають потомство сірої масті. Сіра масть може передатися лише за наявності сірої масті хоча б у одного з батьків, неважливо якої статі, оскільки масті коней не зчеплені зі статтю.

Ще хотілось би додати найрозповсюдженіші запитання про сіру масть коней та мої відповіді на них:
-Кінь візуально білий, чому його масть сіра? Через те, що кінь пройшов стадії посивіння, а не з'явився на світ білим. Саме "сірою" прийнято називати масть ранньопосивілих коней. До того ж, сіра масть не впливає на колір шкіри, а у більшості коней шкіра темна, на відміну від рожевої шкіри коней білої масті.

-Кобила та жеребець обидва сірої масті, усе їх потомство буде сірим? Необов'язково, це залежить від набору алелей (домінантно гомозиготного "GG" або гетерозиготного "Gg") кожного з батьків: якщо обидва батьки гетерозиготні - є вірогідність (25%) отримання не сірого потомства; якщо хоч один з них має домінантно гомозиготний набір алелей - усі лошата матимуть сіру масть.

-Як дізнатись, чи посивіє лоша з віком? Якщо коротко - є певні особливості, які відрізняють одних лошат від інших, наприклад, лошата сірої масті народжуються гіпперпігментованими - без явища підласості, що дуже часто супроводжує лошат інших мастей; проте таких особливостей надто багато щоб їх всіх розписувати і все ж краще звернутись до спеціаліста за висновком, що буде підкріпленим більшим досвідом і ширшим багажем знань.

-Як дізнатись базову масть дорослого сірого коня? Візуально - ніяк, деколи це можливо завдяки складеному родоводу та фото- чи відеоматеріалу з новонародженого віку чи віку лошати, але найчастіше дізнатись базову масть дорослого сірого коня можна лише за ДНК-тестом.

Це далеко не вся інформація про сіру масть на сьогодні, адже неможливо в один допис вмістити стільки інформації, скільки поміщається в цілу книгу про масті коней.
Корисні посилання тут:
Сірі коні підтверджені на ген STX17 з меланомнх клітин
Дослідженя меланом коней сірої масті
Ілюстрації посивіння коней "Було-стало"
Відтінки сірого в андалузькій породі
Нетиповий прояв сірої масті
Видатні чистокровні скакуни сірої масті
Молодший науковий співробітник
Master of science in biology
Сфера роботи - генетика мастей коней

https://www.facebook.com/dolka23
 

Re: Генетика мастей коней
« Ответ #5 : Август 24, 2019, 00:26:37 »
Раніше були згадані і охарактеризовані наступні категорії мастей коней: базові масті (гніда, ворона, руда та їх найрозповсюдженіші відтінки), дикий тип та його похідні (гнідо-савраса, мишаста, каура), крейдяні масті, що характеризуються візуальною домішкою білого волосся (описано лише сіру масть). Тепер же мова піде про одну з груп пастельної категорії мастей - мастей, що виникли внаслідок гіпомеланізму та амеланізму (це явище розкрито в темі альбінізму), про кремові масті. Кремовий тип мастей коней формується освітленням шерсті, захисного волосся, в деяких випадках шкіри, очей та копитного рогу за рахунок зменшення (розбавлення) пігментів в клітинах перерахованих тканин та органів коня. Так історично склалося, найвідоміші і найтиповіші масті кремового типу (а саме солова, булана та ізабеллова) отримали право називатися окремими, а деколи і основними (хоча це не зовсім правильно) мастями через значні візуальні відмінності і особливі риси. Ще одна масть, перлинна, вважається дуже спорідненою до кремової (і візуально навіть подібна до неї), проте розглядається окремо. Кремових коней можна зустріти в ахалтекінській, українській верховій, торійській, лузитано, квотерхорсів, багатьох порід поні. Дуже рідко трапляються солові, булані, попільно-вороні коні в орловській рисистій породі. Їх немає в арабській чистокровній, більшості порід ваговозів та деяких аборигенних породах коней. У чистокровних верхових коней кремові масті зустрічаються лише за американського походження. В фіордській та багатьох білоруських ваговозах кремова зчеплена з саврасою мастю.

Кремові масті можна охарактеризувати на основі генотипу і фенотипу, і ці дві класифікації будуть суттєво відрізнятися одна від одної. Саме тому досить багато зусиль пішло на те, щоб поєднати такі класифікації разом, з урахуванням усього, що ми знаємо на сьогодні про масті коней - і візуальних особливостей, і підпорядкуванню дії алелів гену, що відповідає за цей тип пастельної категорії мастей. До того ж, проблеми перекладу термінів іншомовного походження ще більше ускладнили процес, наприклад, слово "Cream" для нас зовсім не обов'язково означає жовтуватий заварний крем, це може бути і крем для рук, і крем з білків яєць, що не мають такої молочної кольорової гами, проте одночасно це слово асоціюється з чимось м'яким і світлим, що все ж може вкластися в голові у вигляді хоч якогось уявлення освітленої масті у коней. Я не буду розписувати як саме терміни звучать іншими мовами - їх надзвичайно багато і далеко не всі з них в перекладі означатимуть те, що малось на увазі, але на щастя, українська мова багата і щедра на слова, має достатньо синонімів і особливо прикметників, які так потрібні для опису візуальних особливостей мастей коней.

-Булана масть формується на гнідій базовій масті з одним домінантним алелем гену кремової масті ("гніда" + "одинарно-кремова")*, має такі самі чорні мітки, що й гніда (кромка вуха, нижня частина ніг, захисне волосся), проте колір шерсті, який мав би бути феомеланінової природи (відтінки рудого за умовчуванням) освітлений до жовтого кольору з усіма його барвами - від насиченого карамельного відтінку жовтого до світло-молочного або кольору слонової кістки. Колір шкіри, очей та копит за умовчуванням темний.
-Солова масть формується на рудій базовій масті з одним домінантним алелем гену кремової масті ("руда" + "одинарно-кремова"), захисне волосся вибілене або освітлене до майже білого кольору, колір шерсті має усі відтінки жовтого - від насиченого карамельного відтінку жовтого до світло-молочного або кольору слонової кістки. Колір шкіри, очей та копит у дорослих представників за умовчуванням темний.
-Попільно-ворона масть формується на вороній базовій масті з одним домінантним алелем гену кремової масті ("ворона" + "одинарно-кремова"), візуальних змін не виявлено, фенотипово нічим не відрізняється від звичайної вороної масті з усіма її відтінками.
-Ізабеллова масть формується на будь-якій базовій масті з двома домінантними алелями гену кремової масті, незалежно від базової масті має наступні візуальні ознаки: захисне волосся вибілене або освітлене до майже білого кольору, колір шерсті має усі відтінки кави з молоком - від насиченого кольору топленого або пряженого молока до світло-молочного кольору або кольору слонової кістки. Колір шкіри, очей та копит обов'язково освітлений - шкіра рожева, іноді має незначні ластовиння, очі блакитні - будь-якого відтінку, але лише блакитні, копитний ріг візуально майже не містить пігменту. Умовні позначення для генотипу ізабеллових коней: пряжена ("гніда" + "подвійно-кремова"), вершкова ("руда" + "подвійно-кремова"), латтова ("ворона" + "подвійно-кремова").

*Тип кремових коней в англомовній літературі поділяють на одинарне та подвійне розведення (single and double dilute), що відповідає гетерозиготному та гомозиготному набору алелей генів кремової масті. Гетерозиготний набір алелей формує одинарно-кремову масть – булану з гнідої, солову з рудої, попільно-ворону з вороної, гомозиготний – подвійно-кремову – ізабеллово-пряжену, ізабеллово-вершкову і ізабеллово-латтову відповідно.

Генетичні особливості кремового типу пастельної категорії мастей коней
Ген Cream (локус SLC45A2, MATP) успадковується домінантно, проте не за повної домінантності, а лише за часткової, що означає різницю у фенотиповому прояві гетерозигот та гомозигот. Гетерозиготний набір алелів з одним алелем гену Cream (Crcr) освітлює лише рудий тип пігменту, а гомозиготний набір з двома алелями цього гену (CrCr) освітлює обидва типи пігментів.
-Особливості генетичного коду:
Гомозиготний тип: E*A*CrCr, ee**CrCr, E*aaCrCr. Візуально кінь може бути ізабелловим різної градації кольорів. На генетичному рівні можливі комбінації з усіма базовими мастями – ізабеллово-пряжена, ізабеллово-вершкова і ізабеллово-латтова. Неможливо отримати потомство вороної, рудої, гнідої масті, всі потомки успадкують хоча б один домінантний алель (Cr).
Гетерозиготний тип: E*A*Crcr, ee**Crcr, E*aaCrcr. Візуально суттєво відрізняється від гомозиготно кремової кольором шкіри та очей. На рівні фенотипу помітна різниця тільки для гнідої та рудої базових мастей, що зафіксовано у їх похідних – буланої та солової. Кінь може передавати домінантний алель (Cr) своєму потомству з імовірністю 50%.

-Особливості фенотипового прояву:
1. Кожна з пастельної категорії кремового типу мастей має цілий спектр відтінків, які можна класифікувати по-різному: світлий, типовий, темний; молочний, типовий, карамельний; вугільний відтінок масті або зональне потемніння. Я використовую молочний, карамельний та вугільний відтінки для опису через їх найкращу інтуїтивну зрозумілість. Для прикладу: темно-булана може бути темною через темніші та насиченіші відтінки жовтого, а може просто мати більшу обширність чорного на тілі - що, очевидно, не одне й те саме, такі коні виглядають зовсім по-різному, хоча обох можна назвати "темними".
2. Найтемніші відтінки солової масті плутають з візуальним проявом інших мастей. Карамельно-солову - з ігреневою або рудою з освітленим захисним волоссям, вугільно-солову - з буланою або ірисово-вороною, молочно-солову - з сірою мастю. Більшість візуальних відмінностей для правильного висновку стосовно масті коня помітні вже при народженні - солові лошата народжуються з рожевою шкірою, яка згодом темнішає, лошата усіх інших перерахованих оманливо-подібних мастей народжуються або з дуже темною шкірою, або набагато темнішою, ніж у солових. Існують і інші відмінності, яких достатньо багато, але для їх виявлення потрібен досвід.
3. Найтемніші відтінки буланої масті також плутають з візуальним проявом інших мастей. Карамельно-булану - з типовою гнідою, вугільно-булану - з вороною в засмагу, молочно-булану - з сірою мастю. Ускладнюється процес ідентифікації масті ще й тим, що коні перелічених мастей дуже подібні за кольором навіть у віці новонародженого лошати. Найчастіше такі складні випадки можна вирішити лише за допомогою ДНК-тесту, усі інші спроби візуально виявити масть - повсякчас будуть лише здогадками.
4. Декілька років тому був період, коли серед дослідників мастей коней існувала поширена думка про візуальну відмінність попільно-вороної масті від вороної. Але на сьогодні не існує жодного доказу на користь цього твердження, навпаки, є генетично підтверджені випадки однакового візуального прояву вороних та попільно-вороних коней: і ті і інші можуть бути типово-вороними, і ті і інші можуть вигоряти на сонці, і ті і інші можуть постійно виглядати вигорівшими (в засмагу) з освітленою внутрішньою поверхнею вуха та очима бурштинового відтінку, незалежно від дії одного алеля гену Cream.
5. Відтінки ізабеллової масті не відповідають їх генотипу, найтемніша ізабеллова може мати як руду базову масть, так і ворону, так само і зі світлими та типовими відтінками цієї масті. Чому? Тому що є генетично підтверджені приклади, які, якщо пошукати, можна віднайти з усіма наявними доказами. До того ж, стосовно складнощів ідентифікації ізабеллової масті: найсвітліші градації кольору ізабеллової легко сплутати з посивівшою ізабелловою, ізабеллово-рябою та білою мастю, тому для уникнення "сюрпризів" також звертаються до ДНК-тестування, якщо випадок надто складний для висновку на основі фенотипу.
6. Існують також і інші фактору впливу, окрім описаних відтінків кремового типу мастей. Це, наприклад, дія алелей оманливо-саврасої масті nd1 гену Dun, що можуть впливати на відтінок масті як фактори додаткового освітлення шерсті, наявності диких відмітин або їх розмитих контурів - проте коні з цими алелями не можуть вважатися істинно саврасими, або кремово-саврасими, навіть за посиленого візуального прояву. Ще одним прикладом є взаємодія алелів гену Cream з іншими генами, візуальний прояв таких коней суттєво відрізняється через наявність великої кількості комбінацій мастей, але опис таких взаємодій слід виділити в окрему статтю.

Ну і класичні запитання про кремові масті та мої відповіді на них:
-Можна назвати дуже світлого солового чи ізабеллового коня білим? За кольором - так, за мастю - ні.
-Якщо орловські рисаки кремових мастей чистопородні, чому я про це нічого не знаю? З багатьох причин, одна з яких, алелі кремових мастей можуть маскуватися за сірою мастю та у вигляді попільно-вороної, яка візуально нічим не відрізняється від звичайної вороної. Інша - орловська рисиста порода виведена, перш за все, заради спортивних досягнень, а не для шоу-виставок, де масть може бути вирішальним фактором для розведення. Інші причини можете дізнатись самостійно, спробувавши, як і я, залучитись до пошуку всієї доступної інформації на цю тему.
-Хафлінгери мають жовто-гарячий колір шерсті і освітлене захисне волосся, вони солові? Ні, усі чистопородні хафлінгери мають лише руду масть та її різноманітні відтінки (рудо-підласа з освітленим захисним волоссям, ігренева, світло-руда), але не солову. Найпростіше пояснення цьому - якби у хафлінгерів була солова масть, вони б неминуче мали і ізабеллових потомків, а таких немає в цілій породі.
-Мій гуцул буланий, я навіть назвав його Буланим, що тут такого? В гуцульській породі не існує представників кремового типу мастей, по-перше, наявність кремових представників суттєво віддаляє їх від дикого типу, за який так шанують цю породу (та й жодного дозволу на таку реєстрацію немає, навпаки, є цілий список допустимих, небажаних та заборонених мастей саме в цій породі), по-друге, булану масть дуже часто плутають з гнідо-саврасою через освітлений колір шерсті цих представників, проте тон кольору, як і наявність чи відсутність диких відмітин, розставлять все на свої місця.
-Хочу ізабеллового потомка від рудого/вороного/гнідого жеребця/кобили, це можливо? Ні, для ізабеллової масті необхідна наявність хоча б одного алеля кремового типу мастей у обох батьків. Це означає, в парі мають бути коні лише наступних мастей: булана, солова, попільно-ворона, ізабеллова.
-Як дізнатись, якого відтінку буде мій соловий/буланий/ізабелловий кінь, коли виросте? Ніяк, відтінок мастей передбачити неможливо, навіть після декількох линьок лошати відтінок може змінитися до невпізнаваності, і в деяких випадках так може продовжуватись навіть протягом всього життя коня. Звичайно, в деяких породах існують свої закономірності успадкування певного відтінку (найтемніші відтінки солової та буланої можна віднайти в породі морган, уельський коб, найсвітліші - солово-саврасі та булано-саврасі в фіордській породі), проте і в цих породах постійно будуть зустрічатись винятки, і головне, що слід пам'ятати - немає жодних гарантій вгадування відтінку або градації кольору, на відміну від прогнозованого і підпорядкованого генетичним особливостям висновку щодо самої масті коня.

Наукова стаття на тему кремового типу мастей коней
Типи взаємодії алелів генів
Незвичайний прояв ізабеллової масті
Ілюстрації належать Britney Greene, яка, на жаль, тривалий час не відповідає на листи, тому гарантувати доступність зображень я не можу, а за наявності скарги фото будуть видалені.

« Последнее редактирование: Август 28, 2019, 11:59:23 от Dol'ka Equiperdum »
Молодший науковий співробітник
Master of science in biology
Сфера роботи - генетика мастей коней

https://www.facebook.com/dolka23
 

Re: Генетика мастей коней
« Ответ #6 : Август 26, 2019, 14:42:28 »
Ірисова масть коней, за яку відповідає ген Silver (домінантні алелі "Z"), - дуже давня мутація (всі масті коней є мутаціями окрім дикого типу), що стала відомою завдяки розвитку науки лише за останнє сторіччя. Коней, які позитивні на ген ірисової масті можна зустріти під різними назвами, проте далеко не всі з них відповідають детальному опису цієї масті, а деякі з них мають значення зовсім інших, генетично відмінних мастей чи фенотипового прояву різноманітних відтінків мастей, що не мають генетичного підтексту. Отже, за якими термінами її можна зустріти в літературі: срібляста (silver), сріблясто-ворона (silver black), сріблясто-гніда (silver bay), зоряна (silver dapple), ірисова (taffy), шоколадна (chocolate), сіра в яблуках (dapple grey), темно-солова (dark/sooty palomino), ігренева (flaxen chestnut). Остання назва (ігренева) особливо популярна в Україні, проте вона грубо порушує усі закони генетики мастей коней, а найголовніше - загальноприйнятий поділ мастей на базові - руду, гніду, ворону. По всьому світу відмовляються від застарілих назв мастей, що не пояснюються науковими статтями та приймаються до уваги такі терміни, які найдетальніше описують кожну масть та найкраще відповідають дійсності - баланс чіткого зв'язку між фенотипом та генотипом коней. Ген Silver освітлює чорний пігмент захисного волосся (гриви та хвоста) та деколи шерсті коней, саме тому візуально проявляється лише на таких базових мастях як гніда та ворона, ірисова масть не може бути похідною рудої масті (у генетично рудих коней чорний пігмент відсутній, отже, освітлення чорного пігменту теж не відбувається, хоча домінантні алелі ірисової масті можуть бути присутні у коня будь-якої базової масті). А, як відомо, ігренева - це руда масть будь-якого відтінку (світла, типова, темна) з повністю освітленим захисним волоссям. На сьогодні ви не знайдете статті, яка б пояснила генетичну природу ігреневої масті (цей термін існує дуже багато років, має сталі характеристики фенотипового прояву для опису, проте не має генетичного визначення, тобто доказів існування "ігреневої" як масті не існує, все що можна стверджувати напевно, ігренева - це особливий відтінок рудої масті, так само як каракова - відтінок гнідої), зате є досить багато наукових джерел про сутність ірисової як окремого типу з цілої категорії пастельних мастей коней з наявними доказами і фактами її окремого і незалежного існування (це окрема генетично підпорядкована масть, а не незбагненний відтінок масті).

Детальний опис ірисової масті може зайняти досить багато місця та потребуватиме багато часу, але одну з найболючіших тем в описі мастей коней з точки зору української термінології треба вирішувати вже давно. Досить закривати очі на паспорт як візуально, так і генетично гнідих та вороних коней з освітленим волоссям, що підписані як ігреневі, солові, руді, бурі, цьому немає місця в сучасній системі ідентифікації та реєстрації коней.

Генетичні особливості ірисового типу пастельної категорії мастей коней
Ген Silver (локус PMEL17) відповідає за ірисову масть у коней, передається шляхом аутосомно-домінантного успадкування (просте домінування) у вигляді домінантних алелей (Z). Ген активується з досить раннього ембріонального розвитку і бере участь у продукуванні чорного типу пігментів в меланосомах зрілих клітин - еумеланіну. Незважаючи на те, що роль PMEL17 не є повністю вивченою, на сьогодні прийнято стверджувати той факт, що ген ірисової масті відповідає виключно за освітлення, розбавлення або гіпопігментацію еумеланіну. Це так зване "розведення" пігменту змінює чорний колір на різні відтінки коричневого, брудно-жовтого, карамельного та навіть білого, хоча зазвичай зберігається первісний чорно-коричневий відтінок кольору ближче до коренів волосся. Вплив гену яскравіше виражений на захисному волоссі - гриві та хвості. Коні виключно феомеланінового походження - рудої масті та її похідних, таких як солової чи каурої мастей - не проявляють жодних ознак наявності цього гену і можуть непомітно мати його в своєму генотипі та передавати домінантні алелі ірисової масті своєму потомству.
-Особливості генетичного коду:
Гомозиготний тип: E*A*ZZ, ee**ZZ, E*aaZZ. Дві копії алелів гену ірисової масті, фактор ризику очних захворювань в деяких породах коней. Чорний тип пігменту освітлений, що особливо помітно на захисному волоссі вороної та гнідої базової масті. Неможливо отримати потомство звичайної вороної чи гнідої масті, всі потомки успадкують хоча б один домінантний алель (Z).
Гетерозиготний тип: E*A*Zz, ee**Zz, E*aaZz. Одна копія алелю гену ірисової масті. Чорний тип пігменту освітлений, що особливо помітно на захисному волоссі вороної та гнідої базової масті. Кінь може передавати домінантний алель (Z) своєму потомству з імовірністю 50%.

-Особливості фенотипового прояву:
1. Захисне волосся (грива, хвіст, фризи), що має бути чорним за умовчуванням (чорний тип пігменту еумеланін у вороної, гнідої та їх похідних мастей), за дії гену ірисової масті освітлений частково або повністю - від темних (чорних, коричневих, частково-освітлених) коренів до освітлених кінців (брудно-жовтих, жовтих, молочно-білих, білих) за умов, якщо на колір не впливають інші явища (наприклад, зональне потемніння або вугільний відтінок масті - усі відтінки сірого, це явище пов'язане з порушенням синтезу меланіну, а не з його освітленням). Завжди помітно освітлення захисного волосся в більшій чи меншій мірі, освітлення характерне для всіх представників ірисової масті, які мають можливість продукувати чорний тип пігменту.
2. Чорний тип пігменту шерсті на тілі частково освітлений, що особливо помітно у молодих лошат та у стрижених коней. Колір тіла ірисово-вороних коней може залишитись чорним, а може освітлитись до коричневого, світло-коричневого, темної сепії або кольору молочного шоколаду (за що їх і прозвали шоколадними). За умов стрижки шерсті, коли помітне густе підшерстя (яке, як правило, у всіх коней трохи тьмяніше за нестрижену шерсть), відтінок масті відповідає зоряній - білі зірки на сірому тлі, що нагадують сіру масть в яблуках, але "яблука" стрижених ірисових коней завжди мають зірчасту форму, крім того, зберігаються інші ознаки ірисової масті. Трапляється, зоряний або зірчастий візерунок видно і без стрижки, особливо в холодну пору року. Освітлення шерсті на тілі, як і зоряно-ірисову масть не завжди помітно, є дані (зараз, на жаль, в закритому доступі), що на відсутність освітлення шерсті впливає оманливо-савраса масть (алелі nd1 гену Dun) саме при взаємодії з ірисовою мастю.
3. Вертикальна смугастість копит, що також пов'язана з розбавленням пігменту. Особливо помітно у молодих представників ірисової масті, згодом може зникнути.
4. Білі вії при народженні, необов'язково таке освітлення зберігається до подорослішання.
5. Мармуровий візерунок на ногах, особливо помітно у ірисово-гнідих, що також є свідченням освітлення пігменту, проте такий візуальний прояв не завжди очевидний чи яскраво виражений.
6. Деякі інші ознаки, які дають можливість розрізнити масті, помітні досвідченому спеціалісту, наприклад, окремі освітлені ділянки на тілі - горло, яремний жолоб, окремі ділянки на голові - зона ганашів або щік коня.

Питання, що можуть виникнути у випадку опису ірисової масті та мої відповіді на них:
-Чому ірисова, а не срібляста? Для ірисових коней загалом характерна тепла колірна гама. Чорний пігмент за освітлення, за гіпопігментації не набуває сірого чи сріблястого кольору, навпаки, це теплі відтінки коричневого, брудно-жовтого, сепії, жовтого, молочного, але і не яскраво рудого, як у коней з рудим типом пігменту. "Ірисова" - термін, що походить від англійського "taffy" (що характерний не тільки для Австралії, як можна прочитати в Вікіпедії, а й для багатьох офіційних реєстрацій в американських та деяких європейських породах коней та поні) - іриска, цукерка, найкраще підходить під опис таких коней, адже молочні цукрові іриски - це саме те, з чим асоціюється освітлена ворона або гніда масть з молочними гривою та хвостом. Подивіться на фото тестованих ірисово-вороних та ірисово-гнідих коней, переконайтесь на власні очі, що в більшості з них немає сріблястого, сірого, срібного відтінку ні волосся, ні шерсті, незважаючи на усталений опис "сріблястої" як масті.

-Чому багатьма іншими мовами це срібляста масть? Тому що термін "срібляста" був прийнятий до того, як масть було ретельно досліджено. А точніше, усі помиляються, і вчені теж: вперше ірисова масть була досліджена на тих породах, де в цілому наявні представники з особливо темними відтінками масті, у багатьох таких коней, позитивно тестованих на ген Silver, також спостерігався сірий колір захисного волосся (опис вугільного відтінку або зонального потемніння я залишу для окремої статті, але вже назву найвідоміших представників - порода морган). Але такий сірий колір не визначений дією цього гену, в цьому і була головна помилка дослідників, які самі писали про ген-освітлювач чорного пігменту, але не врахували факту втручання в фенотиповий прояв (а саме втручання в процес синтезу та формування пігментів, до самого процесу освітлення чи розбавлення пігменту в меланоцитах) інших явищ і можливих механізмів пігментації.

-Чому освітлений/розбавлений чорний це коричневий або навіть жовтий, але не сірий? Бо кольорова гама пігментів - це вам не RGB та навіть не гуаш з акварелями. Колірна модель пігментів відрізняється від властивостей звичайних фарб, за розбавлення або освітлення чорного пігменту утворюється тепла колірна гама - коричневий, брудно-жовтий, жовтий відтінки чорного пігменту. За порушення синтезу та формування пігментів ми бачимо результат у вигляді відтінків сірого, ахроматичних відтінків, бо пігмент в такому випадку не сформований до кінця або взагалі зруйнований. Таким чином, освітлення пігменту не означає його руйнування, це різні явища та поняття. Так само як за накопичення рудого типу пігменту ми можемо побачити не тільки коричневий (темніший або насиченіший за оранжевий колір), а й чорний колір, що є насправді концентрованим рудим, не зважаючи на назву "рудого" типу пігменту, що з визначення може здатися лише помаранчевим. Властивості пігментів не до кінця вивчені, але повз деяких фактів неможливо пройти, особливо коли тема стосується мастей коней та їх докладного опису.

-Як ще впливає ген ірисової масті, зокрема на очі коней та на їх здоров'я? На колір самого ока не впливає, проте є дослідження, які підтверджують факт асоціюювання ірисової масті з синдромом множинних вроджених очних аномалій (MCOA), широким спектром очних дефектів та порушень, що виникають у передньому та задньому сегменті ока. Тяжкість синдрому пов'язана з накопичувальним ефектом, тому коні з гетерозиготним набором алелей (Zz) мають менш виражені ознаки очних дефектів, ніж у тих, хто має 2 копії мутації гену Silver (PMEL17). Щоб уникнути отримання потомства із вираженими очними захворюваннями, заводчики та коневласники не повинні допускати гомозиготні пари (ZZ) до розведення. Такі хвороби зареєстровані лише в декількох породах коней, що мають ген ірисової масті, тому це явище не пов'язують з постійними захворюваннями, а лише спонукають звернути на це особливу увагу, як на фактор можливого ризику стану здоров'я коней.

-Породи в яких офіційно зустрічається ця масть? Порід з ірисовою мастю безліч по всім континентам, зустрічаються і в Україні, але найчастіше у безпородних коней та коней невідомого походження. Найвідоміші представники: скелястогірський (роккімаунтін), морган, шетлендський поні, комтойський ваговоз, тінкер (циганський/ірландський упряжний), голландський теплокровний (KWPN), шведський теплокровний, ісландський, американський мініатюрний, квотерхорс, американська верхова (седлбред), фінський, арденський ваговоз, міссурійський фокстроттер, уельський поні, нордський поні, німецький класичний поні, теннессійський, австралійський поні, фалабелла, білоруський ваговоз, монгольський, та навіть бельгійський ваговоз і хафлінгер, які хоч візуально руді, але мають алелі ірисової масті в своєму генотипі.

Корисні посилання та ілюстрації:
Наукова стаття на тему ірисової масті коней
Локус PMEL17 гену ірисової масті коней
Ультрасонографічна поява множинних вроджених очних аномалій у деяких ірисових коней
Плейотропний ефект гену Silver на прикладі множинних вроджених очних аномалій у коней ірисової масті
Очні дефекти у ірисових коней
Пастельна категорія мастей - ірисова масть та очні дефекти
Ірисова масть шетлендських поні


Молодший науковий співробітник
Master of science in biology
Сфера роботи - генетика мастей коней

https://www.facebook.com/dolka23